
Наш захід розпочався з невиликого знаймоства ліцею з учасниками клубу "Струни серця". Одночасно була приємно та сумно слухати розповіді наших гостей, адже більшість з них є ветеранами війни, і від деяких історій стискалось серце, а на очі нагортались сльози.
Ми провели невеличку гру, для того щоб виявити, що ж нас відрізняє один від одного, а що поєднує. І як виявилось- не такі ж ми різні. Ми народились і виросли у різні часи, і мислимо по різному, але істина залишається єдина.
За час спілкування з нашим гістьми, я не відчувала, що вони старші за мене, я відчувала, що вони мудріші. І називати їх літніми людьми неправильно, адже в них набагато більше енергії та ентузіазму, спраги до життя та завзяття ніж у деяких підлітків.
Сумно, що в Запоріжжі проводиться мало заходів для людей поважного віку, куди вони можуть прийти і де їх можуть вислухати. Я сподіваюсь, це була не остання наша зустріч, і ми з нетерпінням чакаємо наступного співпрацювання з ХАБ "Запоріжжя. Платформа спільних дій"
Немає коментарів:
Дописати коментар